Кінець

Кінець життя, кінець любові, кінець світу…
Чи буде щось і десь після кінця?
Чи знов повернемося в еру моноліту?..
Чи й зовсім зникнемо з планетного лиця?..

Усюди страх, обман, ненависть і образи.
Чи може то кінець прийшов давно,
А ми незчулися і людяність за разом
Згубили край дороги, мов зерно?..

Рвемось до влади, розкошів і слави
Ідем по головах таких як ми людей.
Не думаєм над тим чи маєм право
Ще після цього жити хоч би день.

Нема любові, співчуття, розради, віри
В черствих серцях кінець настав добру.
Хутром фальшивості зарослі, наче звірі,
Ми вже не бачим ближнього журбу.

Кінець – це те, від чого не втечемо…
Кінець- коли до Бога нізчим йти…
І поки є над нами синє небо,
Ідім вперед, до справжньої мети!..

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте